Микільська брама – головні ворота до Київської фортеці у ХІХ ст. Побудована в 1846-1850 рр. за проєктом архітектора Петра Таманського та військового інженера Отто Фреймана. Названа на честь зруйнованого в 1934 р. більшовиками Микільського монастиря XV cт. – одна із його церков стояла прямо посеред сучасної Арсенальної площі.

У середині XVIII століття, до появи на місці Микільської брами, тут розташовувався артилерійський польовий двір. В 1846 р. розпочали будівельні роботи, для яких засипали яр на місці, де зараз є Арсенальна площа. Закладання фундаменту на насипному ґрунті вимагало проведення складних інженерних робіт.

Казарма оздоблена розгорнутими крилами та підкреслена двома вежами. Микільська брама являла собою дві арки, декоровані металевими литими елементами. Зі західного боку вона завершена машикулями і декоративними визубнями, а з боку тильної частини фортифікаційного укріплення – машикулями й аттиком. Бічні крила з квадратними вежами із зубчастим парапетом. Арки були фланковані напівколонами композитного ордера. 1852 р. браму прикрасили орнаментами і лев’ячими маскаронами. Для будівництва використовували шість видів цегли, на кожній з яких стоїть тавро цегельні й рік виробництва.

Навколо казарми був захисний рів, на який із Микільських воріт спускався підйомний міст. Він спирався на спеціальну прямокутну споруду, призначену для обстрілу рову під час штурму.

Тоді будівля, розрахована на 500 солдатів і 15 офіцерів, називалася Микільським

фортом. Навколо брами зведена Київська фортеця, що раніше з’єднувалась муром із заводом «Арсенал».

Цікаво, що фортецю ніколи не використовували для оборони, адже, поки її будували, заплановані функції втратили своє значення: для нової артилерії вона не становила перешкод.

Після скасування фортеці ворота, що втратили своє функціональне призначення, були розібрані. На місці частково засипаного рову і розібраної оборонної стіни прокладається нинішня вул. Івана Мазепи.

1855 р. на другому поверсі лівого крила облаштували станцію магнітного телеграфу, в казематах казарми – гаупвахту, а в 1863 р. – арештантську для «таємних в’язнів».

У 1917-1918 рр. в казармах розміщувався 3-й понтонний батальйон. 1951 р. казарми передали міністерству оборони.

Досить довго Микільська брама та казарма стояли покинутими – історична памʼятка була прихована від людського ока: замурована, огороджена парканом та штукатуркою.

Лише в 2019 р. команда A Development повернула їй первісний вигляд, яким можуть тепер помилуватись усі охочі. Нині це гостинне місце, де кияни та гості міста приємно проводять час. Реставрація Арсенальної площі стала для девелопера та інвесторів логічним продовженням реалізації проєкту A-Station.